Про кафедру

.

Кафедра теорії та історії журналістики й української літератури утворена 31 серпня 2005 р. (наказ за № 267) і лише згодом перейменована на кафедру журналістики.

Упродовж 2005-2007 рр. кафедру очолював кандидат філологічних наук, доцент М.С. Васьків У зв’язку зі вступом М.С. Васьківа до докторантури, з 10 вересня 2007 р. кафедру очолював кандидат філологічних наук, доцент О.А. Рарицький

У 2005 р. на кафедрі працювали: доктор філологічних наук, професор Свідер П.І., кандидати філологічних наук, доценти Васьків М.С., Сохацька Є.І., Рарицький О.А., Колотило Т.І. та кандидат педагогічних наук, доцент Лаврусевич Н.О., асистент Васьків М.І. У 2006-2007 рр. колектив кафедри поповнився молодими викладачами, асистентами та аспірантами (Почапська О.І., Тімофєєв А.В., Громик Л.І., Бикова О.М., Щегельський В.В.).

Після успішного захисту дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук у травні 2010 М.С.Васьків знов очолює кафедру по серпень 2012 р., а з вересня того ж року завідувачем випускової кафедри став доктор філологічних наук, професор О.С. Волковинський, який зарекомендував себе як компетентний та умілий організатор колективу. Професор О.С. Волковинський разом з доцентами кафедри О.І. Почапською, І.А. Насмінчук, Л.І. Громик та іншими викладачами проявили активність у розширенні спеціальностей факультету української філології та журналістики.

Так, окрім підготовки фахівців освітнього ступеня «бакалавр» спеціальності 061 Журналістика за освітньою програмою «Журналістика», з 2016 року на кафедрі здійснюється підготовка фахівців освітнього ступеня «магістр» спеціальності 061 Журналістика за освітньою програмою «Журналістика» денної форми навчання, а з 2016 року здійснюється підготовка фахівців освітнього ступеня «бакалавр» спеціальності 061 Журналістика за освітньою програмою «Реклама і зв’язки з громадськістю» денної форми навчання.

З часу заснування кафедри, її викладачі працюють над виконанням колективної теми «Текст як основна одиниця комунікації». Дослідження проводять у журналістському напрямі, сутність якого виявляється у вивченні тексту як засобу масового інформування. Увага зосереджується на вивченні шляхів і засобів інформативної насиченості тексту. Важливі також напрями дослідження – вивчення жанрової специфіки журналістських текстів ХІХ-ХХ ст. та у сучасних ЗМІ, їх постійних рис і генезисові змін.

Також О.С. Волковинський очолює міжнародний інтеграційний проект для студентів, магістрантів, аспірантів «Школа Відкритого Розуму», здійснює керівництво постійно діючим міжнародним симпозіум «Об’єкт і суб’єкт гуманітарного пізнання» й бере участь у роботі науково-методичної комісії з журналістики та інформації Міністерства освіти та науки України

На кафедрі журналістики діє навчальна лабораторія мультимедійних засобів і медіадизайну, яка обладнана сучасними засобами навчання для засвоєння принципів роботи у сфері пресової, радіо- і тележурналістики. Рівень забезпечення аудиторним фондом, обладнанням, науковою та методичною літературою, підручниками, сучасною аудіо-, відео- та комп’ютерною технікою відповідає вимогам вищої школи. Її стан дозволяє здійснювати якісну й ефективну підготовку фахівців напряму підготовки «Журналістика».

Кафедра підтримує тісні наукові зв’язки з ВНЗ зарубіжних країн, серед яких: Білоруський національний університет; Щецинський університет (Польща); Свентокшиська Академія ім. Яна Кохановского (м. Кельце, Польща); Варшавський університет (Польща); університет у м. Брно (Чехія); Природничо-Гуманістичний Університет імені Яна Кохановського в м. Кельце (Польща); Академія технічних та гуманітарних наук в Бєльско-Бялій (Польща, м. Бельсько-Бяла).

У 2019-2020 навчальному році кафедра працює у складі 9 осіб, серед яких 2 – доктори філологічних наук, професори Волковинський О.С., Абрамович С.Д.; 5 – кандидатів наук, доцентів Насмінчук І.А., Почапська О.І., Колупаєва О.М., Віннічук О.В., Вонсович Г.Б., 3 старші викладачі, кандидати наук – Громик Л.І., Загоруйко Н.А., Гжегожевська Т.О., 1 – кандидат наук, асистент Лівіцька О.В.; 1 – старший викладач Мозолюк О.М.

Важливими напрями дослідження кафедри є – вивчення жанрової специфіки журналістських текстів ХІХ-ХХ ст. та у сучасних ЗМІ, їх постійних рис і генезисові змін. Напрями наукової діяльності: теорія твору і тексту; текстологія творів української літератури і журналістики; вивчення творів української літератури як тексту; публіцистичні жанри; художньо-публіцистичні жанри; теорія та історія журналістики; журналістикознавство як дослідження текстів, аудиторії та інституцій у системі наукознавства і гносеології; типи, види, жанри журналістських повідомлень; комунікаційні ефекти взаємодії засобів масової комунікації й аудиторії; історія журналістики і журналістикознавства; зарубіжна журналістика і журналістикознавство; вітчизняна і міжнародна практика в галузі інформаційної політики та інформаційного обміну.

ШКОЛА ЮНОГО ЖУРНАЛІСТА ТА РЕДАКТОРА

24 березня 2014 р. у Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка розпочала роботу школа юного журналіста та редактора під керівництвом кандидата філологічних наук, асистента кафедри журналістики Т.О. Чепурняк (Гжегожевської). Робота школи зорієнтована на творчу молодь, яка прагне глибше осягнути основи професії журналіста.

На заняттях школи потенційні абітурієнти мають можливість закріпити навики написання матеріалу на визначену тему, орієнтуючись на жанр, випробувати себе як інтерв’юера, познайомитися зі структурою газети загалом і студентської зокрема («Студ–INFO», «Студентський меридіан»). У навчальній лабораторії мультимедійних засобів і дизайну факультету української філології та журналістики майбутні журналісти і редактори ознайомлюють із програмним забезпеченням створення сучасних макетів, у телестудії з технологією хромакей – з деякими аспектами роботи у сфері тележурналістики (випуск новин у студійних умовах, екстремальний монтаж, монтаж за допомогою програмного забезпечення Edius, Adobe Premiere, випуск екстреної новини).

Школа організовує зустрічі з періодичністю один раз на місяць та збільшить кількість занять у період літніх канікул.

Викладачі кафедри журналістики у рамках роботи школи юного журналіста та редактора підготували та провели для її учнів семінари та майстер-класи: «Бібліографічно-методичний огляд», «Оформлення шкільних газет м. Кам’янця-Подільського» перед шеф-редакторами шкільних газет м. Кам’янця-Подільського (листопад 2015 р., провела Т.О.Чепурняк); «Як зробити шкільну газету успішною» (О. І. Почапська), «Принципи ведення фотозйомки» (О. М. Колупаєва), «Функції журналістики в сучасному світі», (березень 2016 р., О. С. Волковинський); к. н. із соц. комун., доц. О.І. Почапська та Т.О. Чепурняк (Гжегожевська) організували майстер-класи з основ журналістики для учнів та шеф-редакторів шкільних газет м. Кам’янця-Подільського (28 листопада 2016 р., 13 грудня 2016 р., 22 лютого 2017 р., 27 березня 2017 р.). Також до роботи школи долучаються магістранти й студенти, зокрема Хома Б., Фортельна О., Грушанська О., Банах О., Саричева В.

«Журналістика – не професія, це стан душі»
Таку фразу часто можна почути з вуст інших. А якщо журналістика – це талант, який не потрібно виробляти, то навіщо для цього навчатися у ВНЗ? Які перспективи може дати нам університет? Поспілкувавшись зі значною кількістю випускників нашої спеціальності, щиро тішуся тим, що жоден із них не пошкодував про те, що тут навчався. Перш за все, університет – це база для подальшого розвитку у межах рідної домівки, країни чи й цілого світу. Адже журналістика – це і професія, і душа, і талант, і покликання. Вибір того, чим займатися після навчання, залежить лише від вас. Про журналістику та КПНУ ім. Івана Огієнка розповіли наші випускники.

Ганна Смірнова, газета «Подолянин», Кам’янець-Подільський:
“Журналістика для мене – це улюблена справа, без якої не минає жодного дня. Це досвід, нові знайомства, знання, враження, хвилювання, постійна робота над собою. Іноді це ризик, іноді не зовсім приємні висловлювання в твій бік, іноді опівнічна гриза над останнім реченням матеріалу. Та головне, що все це, вкупі взяте, приносить масу задоволення. Університет дав мені непогану теоретичну базу, прекрасних колег і друзів у різних куточках країни й усвідомлення того, що блокнот із ручкою в кишені та фотокамера на плечі – це те, що мені насправді потрібно в житті”.

Розалія-Христина Семенів, New York University, School of Continuing and Professional Studies, Нью-Йорк:
Наш університет дав мені розуміння того, що меж і кордонів для людини немає. Саме тому я опинилася в США. А журналістика для мене – не просто сухі факти про те, що відбувається у світі, не просто аналіз подій, а частинка життя, котру автор вкладає у свою статтю. Це емоції, які він пережив у своєму житті, викладені на шпальтах.
Наш університет, так само, як і моя школа – фундамент, на якому я будую своє життя. Він був першим кроком до мрії”.

Олег Баришевський , книгарня «Читайка», Київ:
“Журналістика для мене – величезне всепоглинаюче болото. Таке собі місце, куди стікаються одночасно кисільні ріки та ріка Стікс. Цей шлях – ніби джерело Міміра, за ковток із якого потрібно віддати око.
Чи працюю журналістом? Ні. Але знайшов собі роботу, наближену до спеціальності. Я займаюся тим, що веду інтернет-сайт книгарні. В обов’язки мої входить: написання новин, які відбуваються в літературному світі, створення анотацій для книг і початкове програмування в HTML (весь контент, написаний мною, має бути оригінальним).
Університет дав мені можливість вільного розвитку і самовдосконалення, (аж ніяк не езотеричного напрямку, на жаль. Я не був найкращим студентом і, чесно кажучи, ніколи не гнався за можливістю бути першим)”.

Наталя Турак, газета «Україна Молода», Київ:
Що для мене журналістика? Це те, чим я живу. Вона займає увесь мій час, не обтяжуючи його. Прокидаючись у вирі подій та інформації, з шаленим темпом прожити ще один день. Мій університет дав мені відчуття впевненості в собі, у правильності свого вибору, а теперішня робота довела це. Я люблю це життя, котре почалося з кафедри журналістики.

Ганна Вінярська, Лодзький університет, Польща:
Вибір за вами. Цілий світ відкритий для можливостей. Удачі!

Олексій Єленков, телеканал «Поділля-Центр», Хмельницький:
Журналістика стала ближчою у 2005-му, коли вступив до Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка на спеціальність «Журналістика».
Є думка і навіть багато вдалих прикладів на доказ того, що не обов`язково фахово навчатися, щоб стати журналістом пишучим, телевізійником чи радіоведучим. Але на власному скромному досвіді можу впевнено сказати, що фахове навчання будує надійний фундамент, на якому можна, приклавши чимало зусиль і помноживши все на талант, побудувати якісну та успішну кар’єру журналіста. Успішні кореспонденти та ведучі без диплома журналіста роками здобували досвід, який тепер їм допомагає. А коли ти знаєш ази – до прикладу, принцип перевернутої піраміди: «Хто? Що? Де? Коли?…» – кити інформаційної журналістики J, тоді ти швидше орієнтуєшся в роботі, якісно працюєш і ще швидше здобуваєш досвід…
Що я особисто зауважив за собою. Коли прийшов до рідного (тепер він такий) червоного корпусу КПНУ ім. І. Огієнка (хоча тоді він був лише Кам`янець-Подільський державний університет) на спеціальність «Журналістика» (це був перший набір), я з журналістикою був на різних полюсах… Усі ті зарозумні твори, які я писав до того, нічого спільного не мали з журналістикою. Навчання внесло ясність і допомогло розставити правильні акценти… Якщо цей матеріал читають майбутні колеги, то, по-перше, вам мої вітання і привіт (ТАКОЖ ПАЛКИЙ ПРИВІТ УСІМ ВИКЛАДА-ЧАМ, ХТО НЕ ЗАБУВ ТАКОГО ДЯДЬКА, ЯК Я); по-друге, не забувайте, що журналістські матеріали (теле-, радіо-, друковані) мають бути простими і доступними. І хай цензури не так багато, як про неї розповідають, але принципи журналістики ще нікого не робили поганим «псом демократії»…
У своєму журналістському житті змінив дві редакції. В обох принцип роботи відрізнявся від того, що писали в книгах із журналістики… і не тому, що практика відрізнялася від теорії, що книги застарілі, а тому, що принцип роботи у кожній редакції має свої традиції. Мені з редакціями пощастило, бо хоча принцип роботи в них і був, так би мовити, класичним, але до абсурду не доходило (мовляв, «не смій виступати тут… нам байдуже, як тебе вчили», або «це добре, але так ніхто не робить»). Словом, не доводилося миритися з неписаним гаслом «Хай живуть штампи»!!! І всім майбутнім колегам не раджу миритися, і теперішнім колегам теж!.. Не бійтеся пропонувати щось нове – не з першого, то з третього разу точно пройде. Є неписане правило трьох фаз чогось нового: 1. Це якась дурня! 2. В цьому щось є! 3. Хто ж цього не знає!..
Про журналістів кажуть, що їхнє друге щастя – це нахабство. Я би посперечався з формулюванням. Друге щастя журналіста – це НАПОЛЕГЛИВІСТЬ!

Робіть правильні акценти! Усім натхнення!

Анна Помаранська, студентка 51ж групи

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.