Наукова робота зі студентами

Творчість або ремесло: доцільність вивчення теоретичних основ журналістики

Досить важко визначити межі, коли журналістика перестає бути просто творчістю та стає ремеслом. Сама по собі професія потребує не лише креативного мислення, індивідуального особливого бачення світу та виняткового таланту до створення цікавих і водночас інформативних матеріалів. Журналістика – це дещо набагато глибше. Якнайперше, це багаж знань, що допомагає спрямовувати потік творчості у правильне русло, що необхідно задля уникнення непередбачуваних наслідків.

За словами письменника Габріеля Гарсіа Маркеса, лауреата Нобелівської премії, «істина полягає в тому, що література – це наука, якою необхідно оволодіти, що десять тисяч років літературного розвитку стоять за кожним оповіданням, яке пишеться нині; і щоб пізнати цю літературу – ось тут і потрібні скромність і повчальність». Це саме стосується здебільшого й журналістського фаху.

Будь-який майбутній журналіст має чітко для себе усвідомлювати, що вміння писати або говорити ще зовсім не є запорукою успіху. Це хороша основа, задаток природи, який неодмінно потрібно розвивати. Журналістика – це наука, ази якої можна посягати у закладах вищої освіти чи на спеціальних курсах. Її освоєння зовсім не є питанням вичерпності таланту, але насамперед особливих знань, що допомагають надалі розвивати особливі вміння та розширювати межі свідомості.

Американський науковець Д.Белл вважав, що «просування в будь-якій галузі стають все більш залежними від первісної теоретичної роботи, яка кодифікує вже відоме і вказує шлях до емпіричного підтвердження». Зокрема в журналістиці молодим спеціалістам важливо знати основні групи жанрів та орієнтуватися в особливостях їхнього створення, вміти влаштовувати ефективну комунікацію, знати технології впливу на аудиторію та взаємодії з нею.

Робота журналіста не зводиться виключно до збору, інтерпретації та поширення інформації. Увесь процес варто розглядати перш за все, як комунікацію, налагодження зв’язку між автором публікації (програми) та аудиторією. Недостатньо, щоб віднайдені факти здивували самого журналіста, важливо аби вони могли б здивувати й інших, а що найважливіше змусили мислити.

Наприклад, науковець П.Бурдьє у представленій теорії «соціальних полів» стверджує: «Журналісти іноді являють із себе небезпеку: будучи не завжди добре освіченими, вони дивуються речам, які не являють із себе нічого незвичайного, і залишають без уваги цілком вражаючі явища».

Без наявності певних навичок, здобутих за період навчання, новоспечений представник мас-медіа може й сам загубитися серед інформаційного шуму, втратити критичне мислення та бути під впливом маніпуляції когось іншого.

Сьогодні, уся система журналістики – це бізнес. Великі медіа-корпорації звертають увагу спершу на те, чи є у людини певні знання та базові навички роботи з інформацією, оскільки введення у курс справи або навчання в ході роботи зовсім не входить у їхню компетенцію. Вони очікують готових професіоналів, які виконуватимуть поставлену роботу зі значною мірою не лише таланту, але й чіткого розуміння того, чим вони займаються.

Моє сприйняття журналістики змінилося варто було обрати цю спеціальність. Спершу обрана професія мала певний відтінок романтичності. Через лінзи рожевих окулярів легко помилитися в розумінні того, як усе відбувається насправді. Здавалося б, журналістика це спілкування з цікавими людьми, написання глибоких аналітичних статей на довільні теми та безкінечно довгі есе про сенс життя чи щось тому подібне. Насправді ж це важка праця, що передбачає правильну будову питань, знання архітектоніки та композиції будь-якого жанру (яких виявляється є значно більше, ніж можна собі уявити), а також здатність не лише ділитися своєю думкою, але насамперед переконувати в її правоті інших.

Журналістика – це дещо більше, аніж вміння гарно писати чи говорити. Це здатність демонструвати свій інтелект у відповідній формі, розвиватися та прагнути до позитивних змін навколо.

У подальшому успіх залежатиме лише від наполегливості та працьовитості кожної окремої особистості, але починати варто з освоєння науки, що надалі буде стимулювати до розвитку таланту. Журналістика є за своєю природою водночас ремеслом і творчістю, але розмежуванню одного від іншого сприятиме лише навчання та практика.

Семінар-практикум для студентів-журналістів, і не тільки

1 квітня 2016 року в конференц-залі центрального корпусу К-ПНУ імені І. Огієнка відбувся семінар-практикум в рамках проекту «Підтримка журналістської освіти в Україні» за підтримки «Фонду розвитку ЗМІ» Посольства США в Україні. Мета проекту — всебічне сприяння роботі, навчанню, підвищенню професійної досконалості журналістів. На семінарі виступали провідні спеціалісти в галузі журналістики. Вони проводили майстер-класи на актуальні теми, які давали відповідь на проблемні запитання щодо інформації та її місця в сучасному світі.

Першим виступив Ігор Жалоба, професор, завідувач кафедри дипломатичної і консульської служби Дипломатичної академії України при МЗС України на тему: «Інформаційна діяльність дипломатичних місій України». Далі естафету перейняла Тетяна Кузнєцова, декан факультетужурналістики Національного університету «Одеська юридична академія» з майстер-класом: «До чого призводить агресія в інформаційному просторі?». Олег Романчук, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української преси факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка розповів про системний аналіз у журналістиці. Володимир Тарасюк, доцент кафедри журналістики Ужгородського національного університету, кандидат філологічних наук, розкрив сутність теми «Інформаційна операція як складова інформаційної війни».

Доповідачі закликали дотримуватися журналістських стандартів, норм та гідно виконувати журналістські обов’язки. Вони показувалипрезентації, які відповідали їх темам, аби оживити розповідь. Семінар-практикум, який тривав з 10:00 до 15:00, відвідали студенти т а викладачі кафедри журналістики. Між учасниками та доповідачами розгорталася полеміка, в ході якої були з’ясовані основні проблеми та запитання. Після завершення семінару усім присутнім були вручені сертифікати про участь у майстер-класах проекту «Підтримка журналістської освіти в Україні».

Лівіцька Оксана, асистент кафедри журналістики

 

Результати олімпіади у Дніпрі


Хижа Ірина, студентка 4 курс, отримала перемогу зі спеціальності «Журналістика» у номінації «Оригінальна авторська позиція». Ткаченко Юлія, студентка 3 курс, отримала перемогу зі спеціальності «Реклама і зв’язки з громадськістю» у номінації «Найкращий інструментарій технології просування».
Також в олімпіаді брали участь студентки факультету української філології та журналістики Митрофанюк Тетяна та Кізюн Марина, які гідно представили наш університет.
Під час олімпіади студенти виконували два різновиди завдань. Спочатку були тести різного рівня складності з теорії та історії відповідних напрямів підготовки. Після цього організували прес-конференцію з представниками професійної спільноти за визначеною темою. На основі почутої інформації учасники олімпіади писали творче завдання.
Під час закриття олімпіади, крім проведення церемонії нагородження студентів, Володимир Демченко, декан факультету систем і засобів масової комунікації Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, вручив лист подяки кожному навчальному закладу за активну співпрацю з їхнім вишем упродовж трьох років проведення ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади.