Андрій Гуменний

 

Інтерв’ю з Андрієм Гуменним

Андрій Гуменний, 

«Журналістикою я зацікавився не одразу, але схильність до написання творів і віршів була ще в школі. У 6-му класі я навіть написав книжку з казками, але тоді не надавав цьому великого значення. Почав замислюватися про кар’єру журналіста вже після 9-го класу. Тоді мені здавалося, що журналісти знають все і завжди перебувають у вирі подій. Кожного дня щось нове.

Після закінчення коледжу у мене були тверді наміри вступити на факультет журналістики. І мені це майже вдалося — я вступив на факультет української філології та журналістики КПНУ ім. І. Огієнка, але за спеціальністю “Українська мова і література”, а от диплом магістра отримав вже за спеціальністю “Журналістика”.

Саме під час навчання в університеті я публікував свою першу статтю у студентську газету “Студ-INFO” на тему “Прикмети студентів перед сесією”. Пізніше почав дописувати у різні видання і брати участь у різних тренінгах і стажуваннях. Мені подобався швидкий ритм життя: нові знайомства, цікаві теми і заходи.

Зараз я вже понад рік працюю кореспондентом на «Суспільному» і радий, що мої переконання кардинально не змінилися, і я не розчарувався в професії. Змінилось тільки те, що стало менше часу і важче спланувати день, бо може статися будь-що: повсякчас потрібно їздити на зйомки чи то з телефоном, чи з фотоапаратом, що, як на мене, є головним мінусом роботи у відділі новин.

У багатьох студентів формується неправильне уявлення про майбутню професію. У мене є багато друзів і знайомих, які, попрацювавши деякий час, потім змінювали свій вид діяльності, через те що попередній повністю перестав відповідати їхнім уявленням. Але я радий, що зі мною такого ще не сталося».

Отже, чиїсь сподівання справдились, а чиїсь – кардинально змінилися. Зрештою під час обрання майбутньої професії у будь-кого є певні стереотипи, нав’язані, перш за все, самими засобами масової інформації. Ми бачимо картинку, але не бачимо того, як вона будується і що за нею стоїть. Неможливо осягнути усю складність роботи, ознайомившись виключно з результатом її виконання. Журналістика – це система, у якій усі механізми є однаково важливими, а робота кожного по-своєму унікальна.