Журналістика пов’язує повсякденне життя і наукові здобутки

У Камʹянець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка вийшов друком навчальний посібник “Наукова журналістика”. Видання підготували викладачі університету, а саме: Семен Абрамович, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри журналістики, і Олександр Волковинський, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри журналістики.

Головна увага у посібнику приділена специфіці такого популярного різновиду соціального комунікування як наукова журналістика. Науку розглядають крізь призму публічної репрезентації. Висвітлено питання щодо системи організації науки, особливостей її фінансування, форм і методів наукових досліджень. Детально описані можливі напрями інтенсивної співпраці між ученими і журналістами в аспекті соціально-культурних функцій. Представлена методика підготовки популярно-наукового тексту.

Посібник щедро ілюстрований, що унаочнює окремі постаті і теоретичні положення, пов’язані з науковою журналістикою. Автори відштовхуються від традицій науково-популярних праць Я. Перельмана (“Цікава фізика”, “Захоплююча алгебра”), Поля де Крайфа (“Мисливці за мікробами”), Джессіки Снайдер Сакс (“Мікроби гарні та не дуже. Здоров’я і виживання у світі бактерій”) та інших.

Ланцюжок взірцевих здобутків наукової журналістики потребує сучасного доповнення. Популяризації чіткого оперування фактами, блискучих логічних побудов, переконливого здорового глузду сприяє світовий досвід. У США функціонує Національна асоціація наукових письменників (NASW). Під її цілеспрямованим патронатом виходить журнал “Science Writer”, надається грантова підтримка для вдосконалення наукової журналістики. Щороку з’являються збірники із серії “Кращі статті американських журналістів про науку і природу” (“The Best American Science and Nature Writing”). Так наукові здобутки пропагуються у суспільстві. Подібний досвід є вкрай важливим і для розвитку наукової журналістики в Україні.

Наша країна сьогодні зацікавлена у створенні і поширенні медіапродуктів наукового спрямування. Тому посібник може стати в нагоді не лише журналістам, але й фахівцям широких наукових кіл, які відчують потребу донести до громадськості інформацію про важливі результати науково-дослідної роботи. Здобувачі вищої освіти і медіапрацівники, викладачі і науковці, інші зацікавлені особи знайдуть у посібнику “Наукова журналістика” актуальну і корисну інформацію.

Олександр Волковинський, доктор філологічних наук,

професор, завідувач кафедри журналістики