Літературно-науковий альманах

Published by:

“Увімкни світло”. Barbara Januszkiewicz. #гості

Академічна мобільність відкрита для студентів і викладачів Університету Огієнка. Однак, для тих, хто немає змоги «підкорювати» нові країни за програмами обміну, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка знайшов вирішення. Тепер, аби перейняти досвід провідних міжнародних фахівців, не потрібно виїжджати за межі України, адже викладачі завітають до вас!

Так, нещодавно, Барбара Янушкевич – доктор гуманітарних наук, що працює у Жешівському Університеті, розпочала співпрацю ізКам’янець-Подільським національним університетом імені Івана Огієнка. Наразі вона викладає польську мову для студентів нашого вишу.

Ми мали можливість поспілкуватися з пані Барбарою.

Доброго дня! Ви цікавитесь методикою викладання польської мови як іноземної. В яких навчальних закладах Ви викладали польську?

Здрастуйте! Одним із моїх наукових інтересів є методика викладання польської мови як іноземної. У 2008-2014 роках я була делегована ORPEG (прим. Центр розвитку польської освіти за кордоном) на дидактичну роботу в Україні. Вперше мені випало задоволення викладати польську мову як іноземну в Державному університеті ім. Миколоя Гоголя в Ніжині (Чернігівська область). Це були факультативні заняття для студентів різних факультетів. Одночасно я також викладала польську мову в Культурно-освітньому товаристві поляків „Aster” та школі № 16. Моїм учням було від 10 до 70 років. Наступним місцем, де я працювала протягом 2 років був Координаційно-методичний центр викладання польської мови та культури у Дрогобичі. Після повернення до Польщі я почала працювати в центрі «Polonus» Жешівського Університету. Моїми слухачами була молодь зі Сходу, у тому числі з України, Білорусі, Російської Федерації, Молдови, Румунії та Грузії.

Як розпочалася Ваша співпраця з українськими університетами, зокрема з К-ПНУ імені Івана Огієнка?

Направлення на дидактичну роботу в університеті в Кам’янці-Подільському я отримала від Національного агентства академічних обмінів у Варшаві в рамках програми «Лектори». Мета цієї програми – навчати та польської мови та культури, пропагувати їх за кордоном через скерування викладачів польської мови як іноземної до закордонних академічних осередків, у яких вивчається польська мова. Завдяки двостороннім міжнародним угодам та домовленостям про співпрацю в галузі освіти та культури, можливим є взаємне “просування”, поширення та розвиток співпраці у викладанні мов в зарубіжних центрах, а отже, спрямування викладачів на роботу за кордон.

Як відрізняється методика викладання польської мови в Україні та Польщі?

Глотодидактика – відносно молода наукова дисципліна, якій лише кілька десятків років. Вона намагається знайти відповідь на питання, як зробити процес викладання та вивчення другої / іноземної мови більш ефективним. Методика викладання польської мови як іноземної суттєво відрізняється від методики навчання, призначеної для носіїв польської, наприклад, основні питання будови мови представлено по-іншому, ніж в описових граматиках.

Франсуа Вольтер стверджував, що «чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя». Яка Ваша думка з цього приводу?

Я погоджуюсь з цим твердженням. Я вважаю, що ми живемо в час “глобального села”, де розвиток нових технологій і безперервна мобільність змушує людину постійно поспішати і не приділяти занадто багато уваги мовній коректності. Мова є живим творінням, вона розвивається, відображає соціальні зміни, технічний розвиток та зміни в способі спілкування. Однак, не можна забувати про сукупність правил, які становлять ядро мови, роблять її зрозумілою, насиченою і красивою. Те, наскільки ми дотримуємось мовних стандартів, свідчить про нашу повагу до рідної мови. У цьому також виявляється повага до людей, з якими ми спілкуємось. Ось чому так важливо розвивати свої мовні навички протягом усього життя.

Українським чи польським студентам важче дається вивчення польської мови?

Вивчення мови – це організований процес, поширений у часі і характеризується своєю специфікою. Наша мова відносно легка для людей, які розмовляють слов’янськими мовами. Однак складнощі полягають у винятках та нерегулярності у відмінюванні іменників та дієслів, кількості приголосних, діакритичних знаків, носових голосних. Одним словом, багато чого потрібно вчити напам’ять. Для носіїв польської мови це рідна мова, яку ще називають вихідною мовою, якою людина вперше спілкується та за її допомогою пізнає світ. Тому, однозначно польським студентам легше опанувати правила, що керують польською мовою.

Розкажіть будь ласка про свою діяльність як тренера професійних курсів/тренінгів для вчителів польської мови.

У 2012 році мене направили на роботу до методичного центру в Дрогобичі, і саме з цього почалася моя пригода як викладача – тренера. Методика викладання польської мови з самого початку навчання в університеті зачарувала мене, саме в Інституті методики навчання польської мови Жешівського Університету я захистила магістерську роботу. Протягом останніх років я провела багато тренінгів у Польщі та в Україні, спрямованих на вдосконалення професійних компетенцій вчителів, які викладають польську саме польською мовою. Я рада, що завдяки тренінгам я змогла зробити свій невеличкий внесок у особистісний розвиток вчителів-полоністів.

Які особливості Вашої методики викладання польської мови?

Під час роботи зі студентами мені подобається використовувати активізуючі методи. Людина запам’ятовує 10% того, що чує, 20% того, що бачить, 40% того, що він говорить, 90% того, що робить. В академічній / шкільній практиці справа полягає не в точній реалізації припущень даної методики, їх можна поєднувати, трансформувати, спрощувати, найважливіше – досягти мети, тобто навчити самостійності та відповідального ставлення до навчання, сформувати зацікавленість, інтерес та активність, впроваджувати в ефективне спілкування. Методи активізації засновані здебільшого на різних формах, включаючи групову роботу; дозволяють працювати з учнями з різними потребами.

І на завершення, що можете порадити студентам для ефективного вивчення польської мови?

Я вважаю, що одним із методів, які сприяють ефективному вивченню польської мови, є систематичність та контакт з мовою завдяки практичному спілкуванню та оточенню мови, наприклад, слухаючи різні програми польською мовою. Щиро дякую за розмову!

Олена Валяровська, студентка факультету української філології та журналістики;
переклад з польської – Наталія Стахнюк, старший викладач кафедри слов’янської філології та загального мовознавства

 
 

 

 
Літературно-науковий альманах

День рекламного буму

Published by:

 

23 жовтня студенти факультету української філології та журналістики в К-ПНУ імені Івана Огієнка спеціальності 061 Журналістика за освітньою програмою «Реклама і зв’язки з громадськістю» відсвяткували День рекламіста. Ініціатори організації свята – куратори академічних груп ZhR1-B17 і ZhR1-B16Наталія Загоруйко та Ірина Насмінчук.

Студенти з великим ентузіазмом взялися за створення святкової атмосфери. Щотижневі зібрання, планування та обговорення події, розподілення завдань, взаєморозуміння та спільна праця зробили своє: свято вдалося на «ура».

Найактивнішими були студенти третього курсу, котрі підготували цілу програму: колоритно прикрасили поверх логотипами, надувними кульками та іншими рекламними аксесуарами. Майбутні рекламісти запровадили дрес-код: чорні футболки з позначенням шифру своєї групи.У рекреаційній зоні розмістили плазму, на якій можна було переглядати студентські світлини. Найбільше вабила око рекламна фотозона «Ми зробили їх відомими», на фоні якої робили круті фото всі охочі.

Дуже цікавими були рекламні конкурси, де студенти, викладачі й персонал університету відповідали на запитання, які стосувалися рекламного світу, а якщо помилялися, змушені були з’їсти лимон. Оригінальним було завдання «Створити відомий бренд із поданих літер». Учасників заходу пригощали солодкими презентами. Доповнила програму весела гра «Твістер», співи з гітарою та пародія на різноманітні пісні. Студенти мали змогу поринути у світ дитинства, весело провести час.Незабутнім моментом для першокурсників стала посвята у студенти.З великим задоволенням їх привітали студенти ZhR1-B17 групи. Старшокурсники підготували врочисту програму, подарунки. Рекламісти ділилися враженнями від процесу навчання, бажаннями та планами на майбутнє.

Свято минуло на славу, залишивши після себе море позитивних емоцій та класних фото. Більше б таких креативних днів, які не лише веселили б, а й зближували студентів і викладачів!

Соломія Стрижибовт, студентка 4 курсу

факультету української філології та журналістики;

фото – Анастасія Лісецька, студентка 3 курсу

факультету української філології та журналістики

Літературно-науковий альманах

“Школа відкритого розуму”

Published by:

XXIІ Szkola Otwartego Umyslu

Одним із важливих чинників, за яким сьогодні визначають рейтинг та престижність закладу вищої освіти, є його міжнародна співпраця. Щороку студенти та викладачі Університету Огієнка беруть участь у міжнародних науково-практичних семінарах, симпозіумах,конференціях програмах за обміном.

Однією з таких форм наукової співпраці є інтеграційні зустрічі в межах проекту «Школа відкритого розуму». Це не просто міжнародна конференція у загальному розумінні. Насправді, це – справжня методологічна школа, засідання якої проходять здебільшого у форматі наукових дискусій. Метою проекту є інтелектуальне виховання майбутніх учених, діячів освіти та культури, свідомих громадян суспільства.

Наприкінці серпня – на початку вересня традиційно учасників «Школи відкритого розуму» зустрічає Університет імені Яна Кохановського в м.Кельце (Республіка Польща). Наш університет представлялиОксана Лівіцька, асистент кафедри журналістики, Дмитро Коваленко, аспірант факультету української філології та журналістики, Діана Грушанська, магістрантка історичного факультету, Максим Сльозкін, студент історичного факультету таАнастасія Отвіновська, студентка факультету української філології та журналістики.

Двадцять друга міжнародна інтеграційна зустріч відбувалася в межах теми «Вітальні цінності сучасної людини». Саме довкола неївпродовж п’яти днів “точилися” палкі дискусії, в яких науковці, аспіранти і студенти намагалися віднайти істину.

Під час конференції для учасників «Школи відкритого розуму» була проведена екскурсія історичними куточками міста Хенчини, також вони відвідали головний корпус Університету в Кельце, поспілкувалися з керівництвом закладу й міста, а головне – зав’язали дружні стосунки з колегами із Польщі, Росії, Чехії та України.

Максим Сльозкін