Старша викладачка кафедри журналістики, кандидатка наук із соціальних
комунікацій Анастасія Сімашова взяла участь у XXI Європейській конференції
дослідників комунікацій (ЕСREA), яка проходила на базі факультету соціальних
студій Університету Масарика з 8 по 11 вересня 2026 року у місті Брно (Чеська
Республіка).
Темою цьогорічної конференції стала «Shifting grounds: path, connection,
futures” («Мінливі ґрунти: шлях, зв’язок, майбутнє»). Захід зібрав близько 1400
учасників з усієї Європи, а також інших регіонів світу, щоб представити свої наукові
напрацювання та поділитись баченням щодо актуальних соціальних та політичних
проблем.
Анастасія Сімашова виступила з доповіддю у панельній секції «Наративи та
почуття приналежності українських біженців» (секція «Діаспора, міграція та
медіа»). Загалом у рамках конференції відбувались панельні засідання за більш
ніж тридцятьма напрямками, які включали найширші аспекти теорії та практики
комунікації: від філософії та історії комунікації до сучасних викликів
медіавиробництва, від політичної комунікації до проблем гендеру, клімату,
урбаністики, від теми дітей та молоді у медіа до медіаграмотності, від
журналістських студій – до візуальної комунікації, кіноіндустрії та відеоігор.

«Цікаво було спостерігати, що одні і ті ж теми можуть бути актуальними як
для Швеції, так і для України», – ділиться своїми враженнями Анастасія Сімашова,
яка вже вдруге взяла участь у цій конференції як викладачка Кам’янець-
Подільського національного університету імені Івана Огієнка. «Теми, які підіймали
дослідники з України, були важливими не лише для кращого розуміння російсько-
української війни, але й для розуміння того, як функціонують суспільства, зокрема,
журналістика та соціальні комунікації, в умовах занепаду традиційних медіа, з
одного боку, та довготривалого воєнного стану, з другого. Якщо раніше російські
гібридні загрози вивчали тільки українці, то зараз ми бачимо, що ця тема починає
бути актуальною і для європейських країн, і тут українці мають безцінну експертизу
боротьби проти інформаційного втручання третіх країн».


У рамках конференції відбувались також численні формальні та
неформальні зустрічі, під час яких дослідники мали змогу налагодити професійні
контакти та обговорити можливості для реалізації спільних наукових та освітніх
проєктів.

